LUTSENKO, GRABCHUCK AND PARTNERS COMPANY
Основні практики: кримінального права, M&A, супроводу і захисту бізнесу, а також:
податкового планування і супровіду угод

01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 12

10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 10, оф. № 214

Запис на зустріч по тел: +38 (098) 447-55-45

email: vasilijlucenko@gmail.com

Ми працюємо: Пн., Вт., Ср., Чт., Пт. з 09:00 до 18:00. Сб., Нд. - за домовленістю

7 років досвіду
527 виграних справ в судах
254 зареєстрованих компаній

Що дасть для України безвізовий режим з ЄС

Безвізовий режим для українців

Про безвізовий режим між Україною та ЄС зараз можна почути практично скрізь. І в нашому суспільстві панує думка, що коли в Україні введуть безвізовий режим, то це відразу спростить життя всім українцям та відкриє нам нові горизонти.

Здавалося, все що потрібно для того, щоб відвідати будь-яку країну Шенгенського договору, - наявність біометричного паспорту. І жодних черг, очікувань при оформленні візи. З іншого боку, ми всі чудово розуміємо, що скасування візового режиму не вплине на добробут українського народу, а зважаючи на нестабільність курсу валют цілком зрозуміло, що масового потоку до Європи не відбудеться. Безвізовий режим може значно полегшити життя саме тим громадянам, які і так доволі часто подорожують.

Навіть якщо в Україні і буде введений безвізовий режим з ЄС, все одно при перетині кордону необхідно буде мати при собі наступні документи:

- Біометричний закордонний паспорт;

- Зворотній квиток;

- Підтвердження платоспроможності громадянина: готівка валютою (із розрахунку приблизно 45 євро на людину на добу) або кредитні картки, чеки;

- Запрошення;

- Медична страховка;

- Підтвердження на проживання у готелі або запрошення від родичів, друзів і т.п.

З цього переліку, біометричний паспорт є найголовнішим елементом. Біометричний паспорт виглядає так само, як звичайний закордонний паспорт, єдина відмінність – вбудований в обкладинку електронний чіп, на якому записані біометричні дані кожної людини, тобто, ваші відбитки пальців, електронний підпис та цифрове фото. Оформити закордонний паспорт можна лише в міграційній службі. Власникам простих паспортів все рівно доведеться робити візу для виїзду за кордон, як і раніше.

Всі ж інші документи бажано мати при собі, адже працівники прикордонної служби можуть попросити пред’явити будь-який із них. Якщо ж у вас не буде одного з них, це може стати реальною підставою відмовити вам у в’їзді. При цьому вам повинні надати письмове пояснення, в якому будуть зазначені ваші права як громадянина для оскарження даного рішення в суді.

До того ж дозволений час перебування на території Шенгенського договору становить лише 90 днів протягом півроку.

Незважаючи на всі ці вимоги, позитивним фактом є те, що українцям не потрібно буде більше сплачувати візовий збір, який становить приблизно 35 євро.

За словами Павла Клімкіна, міністра закордонних справ України, зараз для України безвізовий режим є одним із ключових пріоритетів.

“Якщо ми вибрали повноцінну інтеграцію в ЄС, а ми її дійсно вибрали, то безвізовий діалог є лакмусовим папірцем усіх наших з вами дій на шляху до Європейського Союзу”, – сказав Клімкін.

Хоча багато експертів погоджуються, що, незважаючи на всю важливість даного питання, воно далеко не найголовніше у відносинах між Україною та Європейським союзом.

Для українців безвізовий режим дасть ряд переваг, набагато спростить життя всім, хто багато подорожує або лише мріє про це. Але справа не лише у відкритті нових горизонтів, а в можливості легкого пересування по всій території Шенгенської зони, в можливості відвідати своїх рідних та близьких, які проживають закордоном. Також безвізовий режим корисний суто з практичної точки зору. Це можливість для пересічних громадян, а особливо для такої категорії як молодь, отримати більш якіснішу освіту, медицину, стати повноцінними європейцями та користуватися усіма благами.

Безвізовий режим також дасть поштовх розвитку науки, адже полегшить весь процес підготовки до поїздки багатьом науковцям, учасникам міжнародних конференцій, студентам.

Для бізнесу скасування безвізового режиму також має велике значення. Воно зміцнить міжнародні зв’язки, полегшить подальшу співпрацю між бізнес-партнерами, поліпшить загальний економічний клімат в країні, що сприятиме його розвитку в майбутньому, дасть поштовх подальшим реформам та змінам в нашій країні, що, в свою чергу, означає довіру з боку європейських партнерів та надходження інвестицій.

Безвізові країни

Шенгенська угода або договір «Про скасування паспортного митного контролю між країнами Європейського Союзу» спочатку був підписаний 5 державами 14 червня 1985 року, проте дана угода набула чинності лише 26 березня 1995 року. До країн-першозасновників входили: Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Франція та Німеччина.

З тих пір відбулося чимало змін, тому варто нагадати, які ж саме країни входять до Шенгенського договору та громадяни яких можуть вільно перетинати кордони одна одної.

Отож, до Шенгенської зони входять 26 країн: Австрія, Бельгія, Греція, Данія, Естонія, Іспанія, Італія, Ісландія, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція, Швейцарія. Ліхтенштейн, Ісландія, Норвегія та Швейцарія не є членами ЄС, проте входять до Шенгенської зони.

Як вже зазначалось раніше, суть підписання шенгенської угоди доволі проста: спрощення паспортного та митного контролю для громадян країн-членів шенгенської зони задля їхнього вільного пересування по даній території.

Безвізовий режим для українців в ЄС

У грудні 2015 року Україна виконала всі вимоги Єврокомісії до Плану дій візової лібералізації. Але це лише перший крок до отримання такого вистражданого безвізового режиму, адже крім Єврокомісії є ще принаймні два органи, які повинні винести ухвалу про скасування віз для українців в ЄС. Це Європарламент та Рада Міністрів. Лише після їхнього розгляду ми будемо знати, чи скасують візи для українців. Але цьому рішенню ще передує ряд виконаних зобов’язань з української сторони. Адже великий вплив на позитивне рішення від ЄС мають саме внутрішні перетворення у нашій державі, ключовими з яких є продовження боротьби з корупцією та створення відповідних комітетів. Крім того, є спеціальна процедура, за якою Рада Міністрів ЄС буде розглядати наше питання. За цією процедурою, розгляд українського питання відбудеться 9-10 червня 2016 року, якщо не буде жодних форс-мажорів. Так що остаточного рішення нам ще доведеться почекати до літа. До того ж, необхідний певний час для того, щоб рішення увійшло в силу, а це ще як мінімум місяць-півтора.

Отже, підсумуємо, які зміни принесе безвізовий режим для українських громадян.

При перетині кордонів Шенгенської зони вам все рівно потрібно мати при собі ті ж документи, які були необхідні для оформлення візи, а саме: біометричний паспорт, страховий поліс, підтвердження вашої платоспроможності, тобто кошти (готівкову валюту, кошти на кредитних картках), підтвердження бронювання кімнати в готелі чи будь-якого іншого житла на момент вашого перебування, запрошення (від родичів, знайомих) або інформація про особу, яка запрошує, ну і звичайно, зворотній квиток.

Як бачимо, всі підтвердження мають бути наявними незважаючи ні на що.

Що стосується навчання та працевлаштування, то тут теж є певні правила. Скасування безвізового режиму не дає вам автоматичного права на працевлаштування в країнах ЄС. Для цього вам, перш за все, знадобиться отримати дозвіл на роботу. Візу також буде необхідно відкривати, навіть якщо ви і не плануєте працювати за кордоном більш ніж 3 місяці.

Якщо ж ви учень або студент і маєте намір відвідати європейський навчальний заклад по обміну або пройти якісь спеціалізовані курси, то для цього вам не потрібно оформлювати візу чи ще якісь додаткові документи. Лише за умови, що ваше перебування там не перевищуватиме 3 місяців.

Вимога скрізь однакова: термін перебування обмежений - до 90 днів.

Для України та всіх її громадян безвізовий режим поки все ще залишається недосяжною мрією, незважаючи на виконані умови. Але все рівно рішення про запровадження безвізового режиму з Україною буде прийматись Європарламентом. Тому залишається лише сподіватись, що через півроку Європарламент задовільнить наше прохання і всі ми зможемо нарешті відкрити для себе таку «довгоочікувану Європу».

За даними сайта http://юрист.in.ua/

 

56
компаній на обслуговуванні
32
компанії на юридичному обслуговуванні
17
компаній на бухгалтерському обслуговуванні