LUTSENKO AND PARTNERS COMPANY
Основні практики: кримінального права, M&A, супроводу і захисту бізнесу, а також:
податкового планування і супроводу угод

01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 12

10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 10, оф. № 214

Запис на зустріч по тел: +38 (098) 447-55-45

email: vasilijlucenko@gmail.com

Ми працюємо: Пн., Вт., Ср., Чт., Пт. з 09:00 до 18:00. Сб., Нд. - за домовленістю

7 років досвіду
527 виграних справ в судах
254 зареєстрованих компаній

Шлюбний договір

На сьогоднішній день, мабуть, кожен щось чув про шлюбний договір. Ми всі знаємо з фільмів або зі статей газет, що такий договір доволі поширений на Заході та в Сполучених штатах саме серед заможних людей, які хочуть перестрахувати себе, щоб, у випадку розлучення, не залишитися без коштів. А що мається на увазі під шлюбним договором насправді, які саме відносини він регулює, для чого його взагалі укладають, які в нього переваги та недоліки пересічна людина не знає. Тому, напевно, варто спочатку розглянути саме витоки шлюбного договору.

Виявляється, шлюбні договори існували ще в Стародавньому Римі та Греції. Звичайно, вони значно відрізнялися від сучасних, але в них також прописувались майнові відношення між подружжям та навіть ті відносини, які можуть виникнути у подальшому, а саме можливість передачі майна у спадок. Але у Стародавньому Римі шлюбні договори в основному стосувались посагу, так як шлюб базувався на принципі роздільності майна між подружжям за виключенням саме посагу.

Шлюбний договір також був відомий на території сучасних країн Західної Європи ще в період їхнього раннього розвитку та був пов'язаний в основному з їхніми звичаями та традиціями.

Навіть на території нашої України, коли ми ще входили до Великого князівства Литовського існувало щось подібне до нього.

Після здобуття Україною незалежності, законом «Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб і сім’ю України» від 23 червня 1992 року був започаткований такий інститут як шлюбний договір, до якого додали 27 статтю про можливість укладати шлюбний договір між особами, які саме збираються вступати до шлюбу.

Але зважаючи на часті зміни у нашому законодавстві, з січня 2004 року вступив в силу новий Сімейний кодекс України, в якому вже більш детально описувалось дане питання.

Отже, що ж таке шлюбний договір? Шлюбний договір – це так звана угода, яка укладається між подружжям або людьми, які вступають у шлюб.

Але перед самим одруженням мало хто думає про те, що їхній шлюб може розпастись і все закінчиться поділом спільно нажитого майна. Всі сподіваються на довге та щасливе спільне майбутнє, що є цілком природним. А думки про можливе розлучення здаються виявом недовіри з боку партнера та можуть спричинити непорозуміння між парою.

Проте, як ми знаємо, в Україні частка розлучень доволі висока, тому не буде зайвим більш детально розглянути даний тип договору.

Шлюбним договором визначається наперед, як буде відбуватись процес розподілу майна у випадку розлучення, що є хорошим способом зберегти власний час, правомірно розділити майно між колишнім подружжям та достойно вийти із ситуації, що склалась.

Зважаючи на те, що наповнення шлюбного договору не втиснуте у жорсткі рамки СК, сторони можуть вносити до нього будь-які зміни за своїм бажанням. Взагалі такий вид договору вважається доволі ефективним механізмом заповнення прогалин зазначеного кодексу, адже він забезпечує рівність та справедливість між чоловіком та жінкою.

СКУ передбачає регулювання даним договором лише майнових відносин між подружжям. В ньому визначаються їхні майнові права та обов’язки, а також майнові обов’язки та права сімейної пари у якості батьків. Останній пункт означає, що договір регулює майнові відносини між батьками та їхніми дітьми, а також визначає конкретні обов’язки батьків стосовно їхнього утримання. Він не спроможний регулювати особисті взаємовідносини між ними та дітьми.

Згідно із СК, шлюбний договір не повинен жодним чином обмежувати права дитини, а також ставити у невигідне матеріальне становище одного з подружжя по відношенню до другого.

Особи мають право укладати шлюбний договір при досягненні ними шлюбного віку, який є однаковим для жінок та чоловіків – 18 років. Якщо вам ще немає 18 на час укладання цього договору до реєстрації шлюбу, ваші батьки повинні надати в обов’язковому порядку письмову згоду, яка засвідчується у нотаріуса.

Шлюбний контракт має звичайний вигляд, так як є різновидом документа. Тому він укладається у трьох екземплярах, у письмовій формі і засвідчується нотаріусом (незважаючи на те, державний він чи приватний).

Якщо шлюбний договір укладається до реєстрації шлюбу, то він вступає в силу у день реєстрації самого шлюбу. Якщо ж він був укладений вже сімейною парою, то він починає діяти у день нотаріального посвідчення.

Цей договір може мати як безстроковий, так і чітко окреслений термін дії. Якщо договір безстроковий, то строк його дії закінчується на момент розірвання шлюбу. Строковий договір закінчується по досягненню відповідного терміну, на який даний договір і укладався.

В Україні ви можете розірвати або внести до шлюбного договору певні зміни достроково за умови взаємної згоди подружжя. Зміна умов договору в односторонньому випадку не допускається. Звичайно, будь-які зміни засвідчує нотаріус.

У зв’язку із укладанням шлюбного договору, чоловік і дружина змінюють свій так званий правовий режим для спільно нажитого майна. Це означає, що все те, що було нажито ними під час шлюбу вже не буде ділитись порівну. Кожен з них отримає та буде володіти тією частиною майна, яка вказана у шлюбному договорі.

Ви можете прописати у цьому договорі будь-що: майно, яке дружина або чоловік передає у використання на спільні потреби сім'ї або майно, подароване останнім у зв'язку з реєстрацією шлюбу. Подружжя може домовитись між собою, хто залишає за собою право на володіння будь-якою власністю, вказаною у договорі. Це може бути дарування, спадщина, подарунки від родичів, отримані вже у шлюбі. Чоловік та дружина заздалегідь можуть визначити, що залишається за кожним із них після розлучення. Наприклад, всі коштовності, побутова техніка, залишаються у дружини, а чоловіку відходять меблі та гараж.

Подружжя може також прописати зміну володіння спільним майном на окремі речі, які є спільною власністю сторін, наприклад, що доступ до банківського рахунку, відкритого на ім’я одного з членів подружжя мають обидва члени подружжя.

Також у шлюбному договорі можна вказати конкретний порядок витрат, як чоловіка, так і дружини, хто має погашати борги, якщо такі є, а також про можливий порядок поділу майна, тобто, яка частка і до кого буде відходити у разі розлучення.

Як бачимо, сторони можуть прописати у шлюбному договорі будь-які умови щодо володіння та розподілу майна, якщо вони не порушують нічиїх інтересів.

Важливим аспектом є також порядок визначення прав та обов’язків з утримання дітей, батьків або родичів. Сторони можуть навіть прописати порядок утримання одне одного та моральну компенсацію за дії та вчинки, які є неприйнятними чи образливими для дружини або чоловіка.

Варто пам’ятати, що шлюбний договір не поширюється на нематеріальну сферу життя подружжя, не може впливати на якісь моральні чи соціальні аспекти. За допомогою шлюбного договору ви не зможете зобов’язати чоловіка/жінку зберігати вам вірність або любити вас вічно. Він урегульовує суто матеріальну сферу життя.

Ви маєте повне право відмовитись від шлюбного договору. Звичайно, на це потрібна згода обох членів подружжя. І, відповідно, всі взаємні права та обов’язки, які були прописані у договорі, скасовуватимуться. Як і при укладанні договору, відмову від шлюбного договору повинен засвідчити нотаріус.

Шлюбний контракт також можна розірвати, але лише через суд. Для цього один з подружжя повинен звернутись до суду з проханням розірвати даний договір та надати вагомі причини для такого рішення. Це можуть бути як неможливість виконання умов договору, так і порушення прав одного з подружжя або певні обставини, які наражають на небезпеку їхніх дітей.

Крім того, суд може визнати недійсним шлюбний договір, якщо було порушено права чи інтереси одного із подружжя або іншої особи, вказаної у договорі.

Розірвання шлюбу

Для всіх людей розлучення – доволі неприємна та складна процедура, з якою пов’язано безліч психологічних та душевних переживань. Але якщо у вас вже трапилась така ситуація, потрібно чітко знати, як вона приходить, щоб вирішити її максимально безболісно.

Шлюб припиняється через його розірвання внаслідок спільної подачі подружжям або одним із його членів заяви до відділу РАЦСу. Але лише у тому випадку, якщо у вас немає спільних неповнолітніх дітей та що дане рішення про розлучення є обопільним.

Також даний орган може проводити розірвання шлюбу при подачі заяви одного з подружжя, якщо, відповідно, чоловіка або жінку визнано безвісно відсутнім або недієздатним. За таких обставин не звертають уваги на наявність спільних неповнолітніх дітей.

Після подачі заяви ви матимете рівно місяць для її відкликання. Адже ситуації бувають різні, все може статися в житті і через деякий час ви передумаєте розлучатись.

Якщо ж у вас є спільні діти, які ще не досягли 18 або якщо один з подружжя подав позов проти іншого, тоді шлюб розривається виключно у суді.

Існує ряд вимог до складання позовної заяви. Вона має відповідну форму та містить наступні дані:

час і місце реєстрації шлюбу;

вік дітей;

угода між подружжям про умови виховання та утримання дітей після розлучення або її відсутність;

причини для розірвання шлюбу.

Під час розгляду судом вашої справи ви може додати угоду між вами про те, хто буде опікуватись дітьми після розлучення, хто з батьків буде виплачувати аліменти та надавати інші кошти задля всебічного розвитку дітей, суму цих коштів та багато ін.

У випадку відсутності такої угоди, прийнявши всі факти справи до уваги, суд виносить рішення стосовно всіх цих аспектів на власний розсуд.

Якщо суд прийде до висновку, що заява про розірвання шлюбу дійсно є проявом спільної згоди подружжя та що після розлучення жодні права чоловіка, жінки, а також їхніх дітей не будуть порушені, тоді суд прийме рішення розірвати цей шлюб.

Так як і при подачі заяви до РАЦСу, суд прийме рішення розірвати шлюб через місяць від дня, коли була подана заява.

Саме рішення суду про розірвання шлюбу є юридичним документом, що засвідчує сам факт розірвання шлюбу.

Як бачимо, розлучення є доволі складною процедурою, яка вимагає хорошої обізнаності у цьому процесі. Тому, якщо ви невпевнені, що зможете вирішити все самостійно, проконсультуйтесь краще зі спеціалістами, які мають значний досвід у таких справах.

За даними сайта http://юрист.in.ua/

 
56
компаній на обслуговуванні
32
компанії на юридичному обслуговуванні
17
компаній на бухгалтерському обслуговуванні